Я жив колись в твоєму серці
немов бридкий цвіркун у скрипці
а ти в мені не угавала
мов скрипка в серці цвіркуна
Як сумно згадувати щастя
серед базік незрозумілих
і тіл що ковзають безглуздо
на простирадлах по ночах
Симфонія стає етюдом
і публіки не видно в залі
та й що б тепер тобі заграв я
що ти б відповіла мені
Я відчуваю тебе поряд
і німотою захлинаюсь
ти оливом залила скрипку
в якій бридкий цвіркун селився
яка бриніла в серці цвіркуна
05.02.2024.
