* * *
Тяжіють кетяги бузкові,
всмак набирають кольори.
Додолу хмарки веселкові
пустили присмерк у двори.
Пливе за вітром надвечір’я,
збирає квітів аромат.
Зависло й над моїм подвір’ям,
послало свіжість до кімнат.
Стемніло зовсім, часом зірка
грайливо блисне у вікно.
Стою сама біля одвірка,
милуюсь небом перед сном.
І як би не було красиво,
як не хвалила б я весну.
Нова весна квітучим дивом
не надто радує одну.
Без нас біжать деньочки славні,
сумує серденько й болить.
Хоч куца нічка в теплім травні,
та є подумати коли.
Молю за нас, за тебе Бога,
щоб від нещастя боронив,
й збираю мовчки в теплий спогад
смачнючі пахощі весни.
13.05.2018
