Покажи мені, як вийти з вікна,
Відчуваючи лебедів крик за плечима,
Ти же знаєш, в пилу так приходить весна.
Ти же знаєш, за мить я не стала щаслива...
Ця дев’ята весна вже не страшить мене,
Чорне пір*я завилось у смерч спозаранку...
Біле сонце проміння своє плете
Для блакитних пеленок своєму світанку...
Ми змінились раптово на одну лишень зиму,
Все спочатку почалось і скінчилось з кінця.
І нам так захотілось нанести малину
На гіркий і зів’ялий графіт олівця...