Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Нічого особистого: просто осінь - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Галина Лябук, 22.11.2024 - 14:57
Кожний з нас має щось своє у сприйнятті світу, баченні навколишнього і навіть уява різна. Тому й осінь у вірші - загадкова, таємничо-магічна, сприйняла чомусь з холодком, затамувавши подих.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий теплий і поетичний відгук!
Рунельо Вахейко, 17.11.2024 - 11:01
Чудові, несподівані осінні метафори... Слава Україні! Слава ЗСУ! Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий яскравий відгук!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Валентина Курило, 06.11.2024 - 23:15
Виникли образи: двоє в каптурах сидять біля вогнища в лісі й підкидаючи гілля у вогонь, думають про невизначене майбутнє. Навкруг осінній пейзаж, час від часу пориви вітру коливають полумя, підіймають вгору золоте листя. Відчуття нереальності навіює впевненість у причетності людини до чудес природи. І одночасно їх огортає страх перед смертельною невідомістю... Щось я захопилася. Вірш класний.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий цікавий відгук! Дякую за такі цікаві асоціації!
Іванюк Ірина, 01.11.2024 - 16:37
Потужні образи!Витончено про реальність, про зв'язок між світом видимим і прихованим, про потребу світла, знань, добра і віри в світі,в якому люди часто відрікаються їх.Завжди відчуваю це прагнення світла і віри, крізь експресіоністичну призму фантазмагорій.Чудовий твір!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння! Ваші відгуки я особливо ціную.
laura1, 01.11.2024 - 15:44
Цікавий стиль написання віршів. Більше схоже на прозову розповідь, але мені сподобалося. Виразно, образно, філософськи.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! У мене своя стилістика - мені здається я знайшов свій модерновий стиль - неримованих віршів, білих віршів, верлібрів. Хоча інколи римую... Буває...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 01.11.2024 - 14:37
добре є! цікаве сплетіння яскравих образів та думок. у кожного своя осінь.Майструйте із барв драбину До загуслого синього неба, Що просякло трунком свободи ... Де блукає сліпою вдовою осінь ... До останніх яскравих квітів, Які забули зів’янути цікаво, вдумливо і настроєво . НАТХНЕННЯ ВАМ! ́ Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! Я давно захоплююсь Ірландією і кельтологією.
|
|
|