Захід неба у легкім тумані...
...Акварель, простота олівця.
І в обійми ховаючись хмарні,
Сонце в фарбах розчинюється.
Він малює ретельно, неспішно,
Переплівши уяву з життям,
Що рікою спливає в колишнє,
В усвідомлення непізнання.
Він несеться із швидкістю світла,
Щоб зустріти грядущого тінь -
Приходящого теплого літа,
В забутті опановує лінь...
...Лінь про щось турбуватися вічне,
Лиш папір, олівець, акварель.
Зупинити цю мить бистротічну
І заснути під шепіт дерев.
