Не грайте в карти, як не тямете у грі!
І не сідайте навіть там до столу,
Бо вам спочатку всунуть козирі,
А потім вже й роздінуть вас догола.
Та ви хіба послухаєте, га?,
Як грати ще до гри пообіцяли.
От і летять у прикуп перш слова,
За ними гроші, статок, й все помалу.
«На тебе ставлю» - каже опонент,
А ціль одна: щоби тебе добити,
Він вже впіймав той золотий момент,
Він знає як, й за що тебе купити.
І програєш, нещасний, все підряд:
І землю, мову, і себе помало.
В ту мить і серце рани не ятрять -
Лише азарт й напарника похвали.
То буде потім розуміння втрат,
То буде потім осуд і безчестя,
Коли від тебе відсахнеться брат,
Як діти прокленуть тебе до смерті.
Тож схаменись,поки не пізно ще!
Поки азарт лиш набирає силу,
Бо наперед всі в програші уже
І шулери вже карти покраплили.
Браво! суперовий вірш, образний
Тільки ритм трішки збився в кінці.
Можливо так:
Тож схаменись, у тебе є ще час !
Поки азарт лиш набирає сили,
Бо в програші загиниш( ти зникнеш)водночас
І шулери вже карти покраплили
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
