У відлунні свого поцілунку,
Я шукаю твій на своїх вустах
Та не знаходжу подарунку,
Біль у серці віддає такі-так.
Ковтаю твої губи сухі і холодні,
Течуть сльози від байдужості тої...
По споминанам нашого минулого життя,
По колись яскравим почуттям.
Відчуття? Немов поковтнула отруту я,
Чи смерті ковток необачно зробила...
Сховаюсь у відлунні нової любові,
Під біле крило Господньої долі.
*******
Луна
В криниці лунає луна дзвінка,
Дивиться небо з тої води,
Сонце купається в прохолоді її,
Пливуть білі хмарини, немов кораблі.
А вночі, місяць з зорями загляда,
Просить напитися з горнятка,
Бо не бачить криниці дна,
Вода віддзеркалює блиск срібла...
Ця спека так уже всіх дістала,
Що Земля стогне від сонця оскалу,
Води, води!... Просить вона
Та Бога над нею мабуть немає.
*******
Спас
Останні дні літа,
Закінчуються жнива,
Скошена п\'янка трава,
Спрага на вустах.
Яблука червонобокі.
Чорнобривці жовтороті,
Пшениці колоски,
З маком пироги.
Ступаючи по стерні,
В осінні дощові дні,
Йде до нас Спас,
З медом про запас.
*******
А який добрий і хмільний квас,
Вгамовує спрагу в літні дні,
В спекотний, невблаганний час,
Зволожує висушені вуста мої.
