Ти ходила по темному лісі,
По притоптаній кимось траві.
Серед голих дерев, що від вітру
Гнули віти під ноги твої.
Ти робила невпевнено кроки,
Страх наповнював очі твої.
Гострі трави врізалися в ноги,
Що твоєї жадали крові.
Почувала себе ти слабкою,
Хоч такою ти не була.
Ти хотіла для себе спокою,
Хоч бурхлива у тебе душа.
Твої руки тендітно тремтіли,
Немов птаха у тісних нитках.
Що просив допомоги, що мріяв,
Та зазнали його мрії крах.
Тілом твоїм пробіглись мурашки,
Пронизавши до болю тебе,
Але ти його не відчувала-
Ти не вміла відчути себе.
Ти хотіла втекти від усього,
Але втеча тобі не вдалась.
І, ходивши по темному лісі,
Ти навіки йому віддалась.
