На голові твоїй корона.
Ти найпрекрасніша із дів:
Але всміхається Мамона
З-під милих брів.
Вогнем горять твої зіниці
В жаданні неземних розваг…
«Хто втрапив в пащу до левиці
Того уже не мучить страх»…
Як бути?
Час й мені в дорогу:
Каратись втіхою ночей,
Не виринати із туману
Твоїх очей…
І бути милим,
Милувати - багатства
Ніжностей святих…
Стражданням жити,
І вмирати - за всіх.
