Минає дощ крізь бурі сиві
Минають успіхів жнива
Минають обриси красиві
Минає думка і слова
Лиш подих вічності далекий
Де марить розумо тепло
За щире серце, за турботу –
Віщує Радість і Добро
Бадьорість ранків майорить,
Скликає тихо надвечір’я,
Нам примха долі сповістить
Чеснот скликаючи сузір’я
Тут стійкість духу, сподівання,
Крізь терни буднів, їх пітьми
Є скарб міцний і є надбання
То шана Богом і людьми
Незламна віра є, надія,
Є світлий обрій майбутт’я,
Була і є єдина мрія –
Довжиною у життя
Тут мудрість жінки непохитна
І, праці, натиску роки
Іскриться усмішка привітна,
Що слід лишить свій у віки
Любов і відданість Родині,
Душі наснага, співчуття,
Батьків сідини шанобливі –
Були так горді за дитя
Бурхливих рік поверхні дужі,
І гір високих віщі сни,
То Ваші очі небайдужі
Їх щирість, ніжність глибини
Могутнім станом, непохитним,
Підійме небо синій грім
Хай вік здоровий, довгий, мирний
Звучать невпинно буде в нім!
Гарно. Неординарний подарунок.
