Стікають крапельки додолу;
Листва у саду́ шелестить;
Немає місяця, і бюлю...
Жахлива тиша. І в ній Ти...
"Життя -це мить,
Це мрія, диво, сон;
Але напевно не побачу тебе в ньом..."
Так страшно думать;
Біль у серці, кривда.
"Я маю жить,
А хочу відпустить."
В душі - образа й смуток
Оселився. "Чому же так?"
Життя - всього лиш мить...
Дурний! Ну так буває, сон приснився.
Хоча й життя - всього лиш довгий сон.
Ти все ж людина, не бійся, помилився.
Таке життя. Воно - оксиморон.
