Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталія Ярема: РІДНА ХАТА - ВІРШ

logo
Наталія Ярема: РІДНА ХАТА - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Marika
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

РІДНА ХАТА

Cтаренька похилена хата стояла, обпершись на високого ясена. Була осінь. Пожовкле листя тихо падало на її дах, вальсуючи в осінньому танці. А вона дивилась понуро, щось пригадуючи. Напевно,  добрі часи…Веселий сміх та тупотіння дитячих ніжок. Веселі літечка, ніжні весни. А ще сніжні зими,  Різдво, колядки під своїми вікнами, Різдвяну Зірку, що несла до неї радість та щастя.  
Тепер сонце якось крадькома обходило її, заглядало у почорнілі очі. Інколи пробивалось несміливо до неї поміж гіллям розлогого горіха і ніяковіло. Ніяковіло від того, що навіть воно вже не могло звеселити її. Була та хата занадто сумна та неприступна. 
Заскрипіла хвіртка. Я зайшла на подвір’я. Хата не зраділа мені і не привітала. 
Видно, образилась ... Тільки з докором низько з-під лоба глянула на мене. Я мовчки опустила очі, а вже потім голову. Торкнулась дверей. Двері не дуже гостинно відчинились. Переступила поріг. Тіні злякались мене та швидко розбіглись по кутках. Зачаїлись тихенько, мов малі дітлахи, які ховаються від великого і страшного бабая. І тільки Святі з почорнілих образів дивились на мене мовчки, з тихим сумом в очах, бо ніхто вже давно не молився до них, не просив щастя та долі, не ділився радістю та переживаннями.
Серце моє то завмирало, то все з більшою силою стукало у грудях. Я хвилювалась, як мала дитина. Та дитина, яка весело дивилась з портрета в білому фартушку та бантиками у волоссі. Портрет висів на стіні, припадав пилюкою.  Під портретом етажерка з книгами… Шевченкові твори, читані-перечитані сотні разів. Книжки читались особливо солодко, коли приходила якась осіння вірусяка, і в школу можна було не іти. Тоді тепла ковдра і книжка ставали найближчими друзями. А моя бабуся готувала гарячий чай з малиною. І такий той чай був запашним! Запах малини і теплого літа проходив через всю кімнату, нагадуючи про спекотні літні дні.
Вже нема моєї бабусі. Рідної, близької, мудрої людини, яка підтримувала та дбала про мене все своє життя. Тільки картини, вишиті нею, нагадували про неї. А ще фотографії…
Сльози котились по моєму обличчю. Я просила пробачення… Пробачення…  у хати. За те, що покинула її, що живу тепер іншим життям, що навідуюсь дуже рідко, що не чути у ній веселого дитячого сміху, а панує тиша…
 Прости мені! Все одно, хатинко, ти для мене найрідніша та наймиліша! Бо тут живе найкраща частинка мого життя – моє дитинство!

ID:  289196
Рубрика: Проза
дата надходження: 28.10.2011 13:39:23
© дата внесення змiн: 29.10.2011 20:57:08
автор: Наталія Ярема

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Юхниця Євген, Валентин Бут
Прочитаний усіма відвідувачами (2481)
В тому числі авторами сайту (39) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Валентин Бут, 07.03.2012 - 21:07
12 12 12 cry
 
Надія Гуржій, 23.11.2011 - 20:23
Дуже проникливо і глибоко... 12 16 23
 
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! 16
 
Ilsa, 12.11.2011 - 16:40
Так знайомо.. До болю...
Ви дуже тонко зуміли передати почуття та атмосферу! Так витончено і бездоганно! Чудовий твір 23
 
Молодчина! 12 22 23
 
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий чудовий коментар, пане Вячеславе! Дуже рада!!! 23 23 23
 
Юхниця Євген, 30.10.2011 - 14:36
12 12 12 39
 
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Рада, що заходите на мою сторіночку. 23
 
Раїса Гришина, 28.10.2011 - 17:56
Яка бездонна глибина в палких словах...
 
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже рада, що заходите на мою сторінку. І спасибі за такий коментар!
 
hronik, 28.10.2011 - 15:13
12 12 12
 
АнГеЛіНа, 28.10.2011 - 13:46
Так душевно...
cry
У рідній хаті, де проминуло дитинство, завжди залишається частинка серця...
16 16 16
 
Наталія Ярема відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Альбіночко. Моя рідна хата, де пройшло дитинство, тепер пуста і самотня. Дуже важко, коли приїжджаю додому.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: