Беру до рук я свій мобільний.
Гортаю телефонну книгу.
Колись твій номер завжди вільний
Для мене був... Тепер все мимо...
Телефоную. Дивний голос мені щебече,
Що недійсний... цей номер. В тебе тепер інший.
І я не знаю його звісно.
Залажу в папку повідомлень.
Гортаю довго, аж до червня.
Серце стискається даремно.
Все пережито. В серці темно.
Слова, що з відчаю писались,
Слова, що змішані з сльозами.
Ці есемески - все, що маю,
Все, що залишилось між нами.
Останнє "прощавай" криваве,
Останні проблиски надії.
Останній поцілунок ніжний.
Останні крихти..., крихти віри.
Сварки..., сварки... Даремні сльози.
Твої - Мої. Любов чиясь.
Думки..., думки.... Червневі грози.
Останій дощ. Антракт для нас.
Моє "люблю", твоє "кохаю".
Моє "кохаю", а твоє "люблю".
Тепер це слово поминаю водою з крану,
Бо вина не пю.
Сумні й веселі - смайли..., смайли...
Тепер ми файли, просто файли,
В корзину вкинуті, не ті.
Читаю я... Немов отрута у цих листах.
Твоїх листах. Тепер не зможу я заснути...
Роса застигла на очах.
Нема тебе. Ти десь далеко.
Нема мене з тобою там.
Забути все чомусь нелегко.
Шкодую свого болю снам.
Я створюю порожнє повідомлення.
Недійсний номер. Курс внікуди.
І сльози градом - "невідправлено".
Болюче влучило у груди.
Кішечка, уяаляю, як тобі тоді було боляче!... Біль... Нестерпний біль...І розпач від того, що не можливо, щось змінити!
Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Було.ж.. і не раз таке от... але всеодно,найголовніше,що це позаду... ми не застраховані від болю... і інколи - це на руку творчості... все можна пережити... і якщо спогади залишуться на папері, то це вже прекрасно
Видаляю усе листи, смс-ки, повідомлення. Жорстко та безжально. Щоб навіть спокуси не було перечитувати, вчитуватися - може, щось пропустила, може зрозуміла не так? Все так! А номер його -напам*ять, не забути ніколи, і він його не змінює багато років...
"разреши мне позвонить тебе однажды вечером, чтобы помолчать"
Помовчати, бо все вже сказано... Зачепило за живе...
Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, і таке було... це було справді боляче, памятаю ці відчуття, ні з чим не зрівнянні, болюча осінь
Зачепило за живе...
сподобався, я так зрозуміла?
