***
Тебе хвилюють мої резони?
Мої проблеми ?
Мої закони?
Тобі так треба мої зізнання?
Чи я із помсти чи із бажання?
А я із тіста.
Чи може з глини.
Гуляє вітер усередині.
Я може світла.
А може чорна.
Я вся в собі чи уся назовні.
Така, як хочеш…
Така, як треба…
В долонях сонце.
В очах – півнеба…
А може крига.
І попелище…
Навіщо знати тобі, навіщо?..
Мої резони – безмежність ночі.
Я просто хочу тебе!
Я ХОЧУ!
13.11.11
СЛухай, я ж вже чув цього вірша від тебе наживо, так? Може я тоді був неуважний, чи що. Ти пробач, бо я ось перечитав, і знаєш... ти настільки зросла! Неймовірно, шалено!
І мені це не уявляєш як приємно! Ти може раніше за мене почала писати і може виступи в тебе були до тієї нашої зустрічи рік тому, але для мене все почалося відтоді, як ми саме познайомилися.
І приємно через те, що ми ніби однаковими шляхами йдемо. І прогрес в нас однаково з"явився.
Ти дуже сильна, молодець!
Юлія Холод відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Дімо, скільки компліментів наговорив.)) Аж почервоніла))). У мене перший виступ був тоді, коли і в тебе. Пишу вже більше 20ти років, але ті вірші важко назвати віршами.))) Дякую за підтримку.)*
Браво, Юля! 
