(із циклу поезій зі спеціями"Відтінки червоного".)
Ці вірші як лицарі Камелоту у важких обладунках
та з хоробрим серцем сідають мовчки
на аркуш паперу, ніби за круглий стіл.
Ти запиваєш довгі розмови
сливовим лікером, ловиш за комірець його тінь.
Ці вірші як відкриті переломи, лізуть
з-під шкіри та нестерпно болем ниють.
На серці ще зовсім свіжа оскома,
а він так тепло і ніжно цілує тобі шию...
Не безіменний палець, не схожа на бізе сукня
і зовсім не штамп у паспорті повинні тримати тебе поряд.
Нехай сьогодні ви найщасливіші з усіх людей,
а завтра до кісток виїдає зсередини бідність.
Пам'ятаєш?
"У радості й горі".Ці вірші,як і він,тобі
ж и т т є в о н е о б х і д н і.
Чарівно...Прекрасні образи-такі яскраві і глибокі!
Ці вірші як відкриті переломи, лізуть
з-під шкіри та нестерпно болем ниють.
На серці ще зовсім свіжа оскома,
а він так тепло і ніжно цілує тобі шию... -
Леона Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00