Звернення до влади.
Народ наш не благав тебе любити Україну,
Хазяйнувати теж, і не просив.
З давніх часів збирав селянин жнива,
Боровся тут, трудився і любив.
Народ не звав тебе на передвиборчі змагання,
Ніхто з нас не запрошував в пани.
У нас від тебе лише відраза і страждання,
І жнив нема, занедбані лани.
Ніхто тебе не звав нас захищати,
У віках ми гартували дух і плоть.
Від лихоліть нас рятувала рідна мати,
Від зла й зневіри боронив Господь.
Ніхто і права не давав тобі судити,
Ніхто й карати права не давав.
Життя тяжке, немає як радіти,
Але надію ще в нас не забрав.
Не просимо тебе змінить на краще долю,
Нести наш хрест суспільний не блага,
Втручатися в наш дім і красти волю,
Виховувати нас з під батога.
Ніхто вам не давав благих доручень,
Як нам любити, жити і творити.
Пора за всі роки знущань і мучень,
Вам, як ні кому, гріх цей відробити.
Лише одна вам буде всім порада,
Лише одне народ вам нагода:
Брехати, красти, - це є гріх і зрада.
Народ – це влада, влада – це слуга.
15. березень. 2011.
CONSTANTINOPOLIS відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Serg за ваш ответ отменный
в нём яркий смысл есть безценный.
пусть ясность мысли нашей вновь и вновь разит
всех тех, кого зовём мы словом ПАРАЗИТ.
