Галопом по закону пробігаєм,
Чекаючи коли піднімуть нас.
Насправді ж, дилетанти ми не знаєм
Того, чого в законі є запас.
Ми дуже горді, ніс деремо вгору
Що максимум стоїть у всіх рядках,
Що ми в таку жарку навчальну пору
Знайшли дрібнички у складних мотках.
Щоб щось пізнати, ватро вчить основу,
А не деталі, що псують нам зір.
Освіто, проклинаю цю будову,
Що ти встановлюєш із давніх пір.
Чому? Бо ти зробила нам проблему,
Бо ми виходимо наївними у світ.
Те, що зустріне нас зірве ту клему,
Що ми в напрузі вчили всі п'ять літ.
Навчи окреме нас, та досконало,
Щоб були ми, мов риба у воді.
Різностороннє тих вже доконало,
Хто був талановитим ще в плоді.
Пишайся тут, ще поки ти у балах
Собі ніяк не зважиш гріх ціни.
Це твій, перед згасанням, зайвий спалах.
Це крик, перед всіданням мрій піни.
найти легко - было бы желание. всегда есть нехватка в молодых и амбициозных кадрах. Просто первоначальная ставка всегда маленькая. Но надо же с чего-то начинать-с?
Андрій Конопко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чесслово - незачем. у меня две вышки - обе заочные. С 18 лет в юристпруденции. В свои 21 знала раз в 10 больше, чем выпускники юр.академии. Так шо - яж говорю - в бой! то есть - на работу! И ффсе придет-с!
Андрій Конопко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
найти легко - было бы желание. всегда есть нехватка в молодых и амбициозных кадрах. Просто первоначальная ставка всегда маленькая. Но надо же с чего-то начинать-с?
