Рідна, мова, моя колискова
Ти єдина у світі така,
Чарівність в тебе є казкова,
Немов би пісня у струмка.
Все в себе мово ти вложила
Весняну пісню солов`я,
Є в тобі ніжність лебедина
І стиглим колосом поля.
Де ж скажи, в якому краї?
Так заспівають пісню сумну,
Що серце туга навпіл крає,і
Як же забути мову рідну.
Тебе не раз під ноги брали
Ганьбили всі кому не лінь,
На кожнім кроці зневажали
Була ти наче темна тінь.
Але прийшов і твій світанок
Ти піднялась гордо з пітьми,
І заспівала, як весняний ранок
Після холодної зими.
Піднявши гордо свої крила
Ти звістку всій землі дала,
Що ти жива, моя єдина
Українська мово, чарівна.
