Амур – посланник Афродіти.
Панує світом завжди – ніч і день,
Веселий, пустотливий і підступний,
Сюрпризи він готує для людей.
Злітає птахом на чарівних крилах, –
Швидкий, легкий, як подих вітерцю,
Моря і землі оглядає пустотливо, –
У душах кожного запалює зорю.
В руках у нього лук несмілий,
А за спиною сагайдак й стріла.
І захиститись не посмієш, –
У серце вп’ється золотом вона…
Цей дар його від Афродіти –
Без промаху влучати в ціль...
Жорстоко часом, мабуть, шаленіє
Коли полює так підступно він…
Його стріла приносить радість,
А, може, й щастя, й водопад утіх…
Але так часто і страждання –
Коли коханням огорне не всіх…
Зевс знав – багато горя часто,
Приносить в душу і любов, –
Тому, можливо, умертвити
Колись хотів було його…
Відчуло материнське серце
Цей лютий задум, тайний план
Тому в лісах сховала сина,
Щоб із левицями зростав.
Він виріс, але завжди юний,
Прекрасний мрійник, а не Бог –
Свої він сіє дивні стріли
Там, де чекають цих чеснот.
То ж будь відкритим для Ерота
І стріли в серце пропускай
Чи на добро, чи може й сльози
На це занадто не зважай.
Бо тільки той, хто здатен світу
Кохання дійсно щире донести
Спроможний стати тим могутнім,
Кому позаздрять навіть і Боги.
*Амур – (Ерос, Купідон) – грецький Бог кохання, посланець(син) Афродіти.
