Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ярослав Дорожний: Я прийду ще… - ВІРШ

logo
Ярослав Дорожний: Я прийду ще… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Я прийду ще…

Телефонного дзвінка від неї не було вже п’ять днів. Це була незбагненна аномалія. Близько, як за пів року їхнього поза форматного спілкування, такого ще не було. Не раз зранку, коли чоловік вже пішов на роботу, чи вона вийшла з дому, відвела дитину у школу, Лія телефонувала Джею, а то і повідомити, що він завітав у її сни, запитати, чи наснилася йому, як розпочався день, чи просто побажати смачного до сніданку. Бувало, він випереджав її своїм дзвінком. І так – декілька раз до кінця робочого дня, окрім вихідних, із причин обмеженої змоги усамітненого спілкування. У вечір середи був останній дзвінок, який не передбачав нічого тривожного. В четвер була взаємна мовчанка («Можливо, щось не склалось» - подумав Джей) і передбачені ускладнення в нього. У п’ятницю молодий чоловік (яким він і був біологічно, проте, хто кохає, той молодий і поза паспортом) зателефонував до Лії. Вона офіційним до холоду тоном відповіла, що передзвонить в понеділок. Його насторожили холодні нотки її голосу. Та відклав тривогу до понеділка. Очевидно, у неї – неприємності, та він не хотів бути нав’язливим. Але Лія не подзвонила і в понеділок. 
У неї був похорон. Похорон частини себе, іншої себе, неканонічної, грішної, але вільної і щасливої… з ним. Бо ж він несподівано відкрив іншу її., швидше відчинив дверцята тієї кімнати, де спала інша її частка, впустив промені сонця, що росло. А торкнувшись її уст, перед самим народженням маленького Сонечка (перед днем зимового сонцестоянням), він прокинув її зі сну фіксованої буденності, та пестощами рук розгорнув осіннє листя сумнівів і вагань. Тепер лія, вірніше вже Олеандра, подумки міцно зачинила віко домовини, у якій лежало безпомічне тіло, ще повне життя, закоханості, пристрасті та інших спектрів світлих кольорів веселки. А та веселка ставала щораз більше тьмяною – “Fade to black” як пісня “Metallica”. Жінка кидала грудки сухої чорної землі в могильну яму. Бліді долоні навіть не мастилися. Вона поглянула на небо – лише сонце з не милосердною спекою, вже котрий день поспіль. Жодної повноводної хмаринки, жодної сльозини неба. І в неї – ані сльози над труною, що зникала в ямі серед потривожених черв’яків та личинок. 
У вівторок Оліандра врешті подзвонила. Голос був бадьорий, але це не голос Лії. В загальному вона пояснила про зміни, що сталися. Джей зрозумів, намагався щось заперечувати, він знав, що рано чи пізно це мало завершитись. Але тепер він був не готовий до цього. Хоча мав би знати: вже наближалося царство Чорнобога – ще буде немало теплих і спекотних днів, та сонце вже втрачає свою силу, день стає чим раз меншим. 
Цієї ночі Джей не міг заснути, хоч і не пив жодної кави. Попри буденні неприємності, духовна порожнеча заповнювала його, десь із глибин несвідомого. Не повністю зашторене вікно було стежиною у ніч. Він інколи не читав книг чи статей про тлумачення снів, лиш іноді з посмішкою згадував їх. Чоловік заплющив очі. Свідомі спогади і образи підсвідомості перетнулися на одній стежині. Йому наснився гірський ліс, в тому благодатному місці, він вже давніше не був. Розплющив очі – крізь напів ясну літню ніч у вікні стало видно обриси людського силуету. Схоже не раз вже траплялося : це могло бути світло фар далекої машини, гра вітру гілками, а то й опалим листям, чи просто рештки видіння сну. Якщо мариво не зникало, він обертався на другий бік і знову поринав у сон. Але цього разу це було щось інше, хтось. Джей бачив Лію. Кліпнувши очима, жіноча постать від цього не зникла. Вона наблизилась на крок до ліжка – світле хвилясте волосся, щира усмішка, повні відкриті груди, погляд – важко було розпізнати. Чоловік не злякався, з певним здивуванням очікував подальшого. Лія нахилилась до його губ, її груди торкнулись його грудей, а уста – його губ. Джей хотів її обійняти, продовжити поцілунок, миттю згадавши, як він вперше нахилився до її губ, серед шелесту Карпат. Та крізь мариво ночі, йому не вдалося поцілувати кохану чужу жінку – Лія відхилилась. 
-	Ти знову ж такий запальний, не поспішай. Ти знаєш, вона мене похоронила, але я ще маю сорок днів. Наступної ночі, я прийду ще…

21.06. Київ.

ID:  347442
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 01.07.2012 10:07:40
© дата внесення змiн: 01.07.2012 10:07:40
автор: Ярослав Дорожний

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ромко Мiшлi, Леся Геник
Прочитаний усіма відвідувачами (1106)
В тому числі авторами сайту (28) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Цікаво і трохи містично!!!
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, прочинив двері за межі... 17
 
Містика, але цікаво.
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую. містична проба пера )
 
Андрій Гагін, 04.07.2012 - 12:29
Цікаво і гарно написано! 12
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
friends дякую...
 
Леся Геник, 02.07.2012 - 09:30
Несподівано-містично - від Тебе... Хоча, чи й знаєш настільки реальними де-які нюанси можуть бути в житті? Дивовижно! Твоя проза захоплює не менш, а ніж поезія!!! Натхнення Тобі.... 12 31 16
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую щиро. проза раніше вдавалася краще. іноді - викладаю на папір. а чарування - через відчуття... 32 give_rose
 
Наталя Данилюк, 02.07.2012 - 00:44
Цікаве оповідання з присмаком містики.12 22 22 give_rose
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
аж до гіркоти... дякую, Наталю!
 
Innessanew, 01.07.2012 - 22:50
Філософськи, еротично і містично...
friends give_rose give_rose give_rose 22 22
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую apple і майже реально... 31
 
Весняна Осінь, 01.07.2012 - 20:16
Цікавий твір, могильно, але так, що ... Важко підібрати слова, імена незвичні. сподобалось 12
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
іноді й могила надихає. файно дякую! 31
 
Любов Чернуха, 01.07.2012 - 20:14
Заінтригували, заворожили!! 12 icon_flower
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
на межі містики, то може і вдалося дещо із магії smile
дякую, ціную Ваш відгук give_rose
 
Ромко Мiшлi, 01.07.2012 - 17:37
вражаюче!!!
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро дякую. давно Вас не бачив із сонячного Миколаєва wink
 
12Класно! 22 give_rose
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
apple вдячний! 19
 
Наталя Затишна, 01.07.2012 - 13:38
Захопливо. Цікава думка про похорон своєї частинки "Я". Мені сподобалося! 12
23
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гарно дякую. така ось суперечливість внутрішнього "я" і суспільних догматів. давно Вас не бачив friends
 
Ліоліна, 01.07.2012 - 10:44
гарно написав give_rose friends
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую. відчув... friends
 
Журливо, проте гарно описані відчуття, почуття friends friends friends
 
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вийшло по гарячих слідах. дякую! friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: