Коли високі дерева
Вже більш мене не лякають,
І бігти далі не треба -
Вогонь в очах не палає...
Коли вже я зупинюся,
Зроблю перерву чи стану
Тепер тебе не боюся,
І говорить перестану...
Коли вже очі солоні
Від сліз сліз гірких та омани,
Знайшовши голку в соломі,
Надіну плащ без карманів.
Створю картину чи вірша
І підпалю їх негайно.
Життя не стане вже гірше,
Я вже не бігтиму стайно...
І коли Смерть наодинці
Мене спіймає в обійми,
І Пам'ять тихо в комірці
Моє життя брудне вийме...́
