Із неба ледь живий
Спускався білий птах
Вся порвана кольчуга
А на спині великий шрам
Шрам гордості та сили
Шрам спійманий в боях
Війну послала йому доля
Три роки він боровся
З небесними царями
Утративши усе
Здобув нарешті волю
Спускався він додолу
Заходив у свої ліси
Вернувся він додому
Уперше за роки війни
Його чекали друзі та батьки
А він хотів побачити її
Змахнув крилом
Відкривши двері дому
Упав в німий він страх
Все зрозумів відразу
Що сили в небо полетів
А шрам ярив вогнями
А очі плакали дощами
А з крил втікала сила
Померла його мила
Пішла за руку із богами
Нема назад шляху
Нема мені без неї сили
На цьому світі далі жити!
Я віднайду її у царстві
мертвих
Куди пішли усі боги
Що сили до зірок злетів
Закривши очі та думки
Спаливши мрії та світи
Упав додолу білий птах
Тепер у нього новий шлях
Він мусить віднайти її
Серед туманів та примар
Серед померлих ворогів
Крізь боротьбу, крізь страх
Лежить до раю його шлях
Я вірю в тебе білий птах !
