Поки
Ніхто
ще
не переступив
порогу.
Пересторога:
Інь у Янь.
На мільйони кохань -
Одне -
Особливе -
кольорів переливи
Потоку уверх.
Життя - Смерть -
ЖИТТЯ.
До ключа
всього лиш крок -
усвідомлюй урок!
Не тримайся за мене,
бо я вже назавжди в тобі.
Серед мільйонів робіт -
Одна-
Особлива -
неймовірно глибока
і щиро-дитинна.
Опускайся найнижче.
Підіймайся найвище.
Каное нашого днище
з червоного дерева,
вощене нЕбами,
благословенне Велесом
пройде усюди.
Люди
не все прИймуть і зрозуміють.
БОги німіють,
коли їх не чути.
Забути
себе
щоб відчути нас.
Погорду відкинути
далі.
Призахідні далі
наступають у серце.
Ти в герці
з думками,
собою і з межами.
Я тебе не обмежую,
Тільки за руку тримаю -
Чую, Бачу, Триваю,
як Простір у Вічність
Перетікаю,
Поринаю,
Відпускаю,
Кохаю,
Впускаю
Драконів,
ВовкІв
і БОгів.
Гори
Говорять,
Балакають,
Перешіптуються.
Мати не вмішується -
поглинаючи все -
НЕСЕ!!!
Серце моЄ
перекачує твою кров.
Стань собою знов -
засвітися зеленим,
Повернися до мене
з дітьми.
Погляд з пітьми
не загроза,
не кара.
Ми - не пара -
Ми - Одне -
Особливе і Ціле...
Зраділи
три світи,
що ми знайшлися...
Не спиняйся у Яві -
розбурхуй уяву -
З Нави тягни
землю для зерен.
Народжуй,
Твори
Велеса
з себе.
Потреба
Бути Тут і Там.
БогАм
Треба
Вогнем і Деревом.
Дійшли до одного берега-
Шкіру міняти пора...
На папері - слова -
По Правді - Закляття.
Очі змінюють колір,
Мова міняє поняття.
Просто повір.
Звільнися і дій.
Собі вір.
Новий зір.
Звір.
Звіром
Уверх! Углиб!
Оживший із скель,
морів і з глиб.
Зарийся у мене
і з мене злітай.
Давай!
Рай!
Ирій!
Зроби вибір!
Брами відчинені!!!
Край Сонця
дорогу вкаже,
променем Хорса
вузол зав"яже
у гривах твоїх.
Припадаю до ніг,
Сміюся, плачу і граюся.
Розчиняюся...
На!
Бери...
Тільки Твори!
СоТвори...
магія...
мене вірш поглинув і перевернув свідомість
чи буває таке, щоб аж так розчинятись.
тулюсь до кожного слова, наче до рідного і теплого, мого...так сприймаю
