................"Люблю тебя сейчас, не тайно - напоказ.
................Не "после" и не "до" в лучах твоих сгораю.
................Навзрыд или смеясь, но я люблю сейчас,
................А в прошлом - не хочу, а в будущем - не знаю."
(В. Высоцкий.Люблю тебя сейчас)
Як я тебе люблю - тримається лиш мить…
За гілку часу срібна павутина
тримає крихітну частинку світу у цю мить,
як я тебе люблю…
Що буде, чи було, на вічності, на миті,
мов на лезі -
моя душа сліпа.
Моя душа, без масок і прикрас,
як я тебе люблю,
тепер,
сю мить,
цей час,
а далі… щоб не знать, що буде!
Іду, мов по вогню,
Без тріпотіння вій,
Без поглядів у бік,
Без майбуття.
Як я тебе люблю,
існує лише мить,
і хай вона болить,
минуле зірве нить, коли тебе люблю я…
Шепочуться віки,
і тільки дві руки,
у проміжку між "до" і "після"…
У ту краплину часу,
піщинок порухом мізерним
відмірюю свої всі шанси,
коли тебе люблю,
а далі…
щоб не знать, що буде!
Хай хуртовини б’ють,
Хай вип’є сили спека,
Люблю тебе в цю мить, -
По-іншому й нетреба!
15.11.2012р.
Шепочуться віки,
і тільки дві руки,
у проміжку між "до" і "після"…
момент взаємоосяяння двох душ... 3-4 роки триває - природа так замислила... а "потім" БУДЕ, якщо за цей час дві свідомості взаємоосмислять одна іншу і приймуть, якщо дві душі спорідняться... увійдуть у резонанс... створять спільний душевний простір... як ні - то потім... залишаться тільки спогади про цей "проміжок"... самочинного "виділення у кров гормону щастя"... але так перший етап - закоханості - трактують психологи і всілякі "хіміки"... Поети ж вміють зупиняти плин часу - як оце зробили Ви, Віточко, удвох з Висоцьким
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДУЖЕ Вам вдячна, Валюша! Так багато тепла йде з цього відгуку, приємно!