О життя! Невимовно прекрасне,
Як вогненна квітка, що ніколи не гасне,
Як свіжа вода, бігуча й швидка,
Як вірна земля, багата й проста.
О, жити я хочу,
Радіючи сонцю,
Граючи в листях,
Вмиваючись в росах.
О життя! Пісня твоя вічна,
Як зіронька провіджа.
Звук сей чистий й щирий,
Як щебет солов’їний,
Люблю се щиро. Твоя врода
Казкова й в радість, і в негоду,
Свята світлість, щось богемне,
Душа чиста і таємна.
О життя! Я боготворю,
Для ма за честь купатись в твоїм морі.
Я бачу квіти на твоїм болоті,
Купі гілля з твоєї землі нема рівні у вроді.
Безмежно дякую, що дар сей маю,
За те, що подихи твої, повітря се вдихаю,
За те, що я сьогодні в квітах мрій засну,
За те, що радісную думку завтра понесу.
Життя – се клейноди святі,
Несемо й боронимо їх ми, люди прості.
Ціни їх, друже, се – найбільше багатство,
Більше не буде.
Не згуби щастя!
