Як у вранішніх росах тамую я втому щоденну,
Так Твоїм цілунком я хочу свій біль вгамувати,
Ти ж у іншому світі живеш і нічого не знаєш, напевно,
Що нікого на світі я знов так не буду кохати.
Як зірками рахую секунди до зустрічі з Вами,
Дощовими слізьми я стираю свої сподівання,
Як оплакую зранку прощання з солодкими снами,
Де нема зовсім місця на сльози мої і страждання.
Як у вранішніх росах тамую я втому щоденну,
Так в обіймах Твоїх я би долю свою заховала,
Ти ж у іншому світі живеш і нічого не знаєш, напевно,
Що нікого на світі так палко я ще не кохала.
