Напередодні 21 грудня 2012 р.,
На який був обіцяний «кінець світу»…А що, якби і справді це збулось?
Якщо б ми знали все про день останній?
Чи нам спокійно їлось та спалось?
І чи були б в роботі ми старанні?
Залишились би взагалі людьми?
Або перетворились на істоти
Налякані передчуттям зими,
Та чимось невідомим, незворотнім?
Знецінився би раптом весь той крам,
Що нам давав уяву про заможність,
Хтось би побіг молитися у храм,
А хтось поринув з вухами в безбожність.
А як би і насправді це збулось?
Ніхто собі не ставив запитання?
Чи у душі людській би збереглось
Те вічне: віра, щирість та кохання?
Хтось кинувся б шукати бункера,
А дехто хоче й тут сповна нажитись,
Даремно. Гори золота й хутра
Там не потрібні, там не відкупитись.
Замислитись потрібно нам усім
Нехай то буде іспит на чесноти,
Чи гідні ми ходити по Землі,
Доки вона ще робить повороти?..