Музиканте! Чуєш. Грай!
Хай серденько оживає,
А душа за небокрай
Услід звукам відлітає.
Швидше, ну ж бери смичок…
Водоспад твоїх мелодій
Наче води всіх річок
Збіглись, всупереч природі,
Водограй твоїх пісень
Хай потопить в океані
І думки мої і сльози,
І надію, і бажання.
Хай бентежить, хай зворушить
Скрипка голосом таємним.
Все, що мучить, все що душить,
Хай покажеться мізерним.
Все забуду, все забуду,
Поки граєш, музиканте…
Музика – велике чудо!
Вихід дай цьому таланту!
Ти зіграй щось тихо-тихо,
І сумне, й разом бурхливе,
Виженуть із серця лихо
Скрипки ніжні переливи.
Починай же! Чуєш? Годі!
Бо не витримаю далі…
Без твоїх живих мелодій
Я загину від печалі.
Дякую!
