Як ти музо поживаєш?
Гарна ти в мені мабуть?
Ти лиш кілька років маєш,
І дитинка ще чуть-чуть.
Ти ж така для мене мила,
Бо тебе і молодь любить?
Та не завжди ти щаслива,
Хто ж дитятко приголубить?
Хто опіку подарує?
Хто промовить – «Не журися!»
Ні, маестро не почує,
Хоч просися, не просися…
Сам тебе, дитятко миле
Я на ноги покладу,
Будеш в мене ти щасливе,
Як не знатимеш біду.
18.06.2012
