Ти вистоїш колись на самоті?
Ні,я не кажу,що це страшно дуже.
Це просто вітер по твоїй душі
Ножем розріже.Ось і все мій друже.
Ні,це не страшно.Зовсім навпаки,
Ти будеш себе вчитись розуміти.
Подумаєш як жив усі роки.
Не треба лиш мене прошу жаліти.
Але одне лиш Господа молю:
Щоб не додав до самоти він болю.
Бо я тебе і досі ще люблю,
Хоч ти і вкрав душі моєї волю.
Та не кляну,лиш тихо помолюсь,
Не дай тобі мій Боженьку розлуки.
Ти будь щасливим.Ні,я не сміюсь,
Хоч ти душі кидав болісні муки.
А я молюсь за тебе дорогий,
Щоб хтось як я-кохав би до нестями.
І щоби їй не став в житті чужий,
Хоч мою душу ти вкидав до ями
Отого смутку.Я тебе прощу.
Бо як мені з непрощенням тим жити?
Тебе через віки я віднайду,
Щоб ще раз спробувать тебе любити
