Там тінь моя лишилася й нудьгує (За мотивами Ахматової)
Там тень моя осталась и тоскует,
Всё в той же комнате живёт,
Гостей из города за полночь ждёт
И образок эмалевый целует.
И в доме не совсем благополучно:
Огонь зажгут, а всё-таки темно...
Не оттого ль хозяйке новой скучно,
Не оттого ль хозяин пьёт вино
И слышит, как за тонкою стеною
Пришедший гость беседует со мною?
_ * _
Там тінь моя лишилася й нудьгує,
В кімнаті синій, як завжди, живе.
Гостей чекає з міста, північ вже,
І образок емалевий цілує.
Не зовсім в домі все благополучно:
Вогонь запалять, темно всеодно...
Новій хазяйці може тому й тужно,
Від того і хазяїн п"є вино
І чує він, як поруч, за стіною
Прийдешній гість знов розмовля зі мною?
