Вона знатиме Анну напам'ять
Не завчатиме. Просто близька…
В ній знаходить чарівність і правду
І загубленість свого буття.
Вона вчитиме сотню емоцій,
Щоб приблизитись до чистоти,
Щоб відчути свою жіночність
Доторкаючись до теплоти.
І не варто казати словами
Те, що в серці скриває вона.
Просто слово підходить єдине
І для вічності - слова нема.
Просто хочеться вірити в щастя,
Що описано в книгах сповна
Не любити, для того щоб жити,
А в любові згорати до тла.