Мене уночі будить тривожне сопіння,
І цокіт копит у коридорі й вітальні.
До мене приходить священне створіння,
Поки я ніжусь на ліжку, у спальні.
Смарагдове око, пронизливий погляд
І тихе сопіння в смішній нетерплячці.
Махає хвостом і ходить довкола,
І фиркає й крутиться наче в гарячці.
А місячне сяйво пестить так любо,
Руду, густу шерсть, кидаючи бліки.
Прийде до ліжка і лащитись буде.
Я знаю - ми разом назавжди. Навіки!
І ніч всю просиджу, обнявши за шию,
Та ранок настане немилий для нас.
Наступний весь день проведу я у мріях
Про тебе рудий мій, ніжний пегас.
