хмари пливуть - кораблі в океані
приходять і йдуть, як думи неждані
чи ні, це летять літаки наді мною,
якби простягнув - черкнув би рукою.
чи може це тягне хтось аркуш паперу,
де горе художник зобразив химеру?
чи радше волоче сіреньку ряднину,
сховавши від світу погожую днину.
хвилина - й над нами Венери пейзаж
секунда - й все небо залила гуаш!
Аж раптом неначе прорвало ряднину
і вистигле сонце залило долину
зблиснули снігом смереки шпилі
на мить лиш. і знову пливуть кораблі...
