Дощ...
То тільки дощ... (?)
Ти думаєш - то тільки дощ надво́рі за вікном -
Вологих сутінків заплутаний клубок
У мокрій темряві незміряних ночей?
Можливо, так.
Можливо... Як? Скоріше навпаки!
Ти думаєш - зірки плетуть тобі вінок?
Ти думаєш. Однак ти не правий.
Який із них, котрий
із тих дощів
Прокляттям мороку сховавши сонця зір
Бешкетно б'є в твоє вікно,
питає, - де воно?
Питає і сміється. І тікає. Знає,
ніхто його за це не покарає.
Лиш...
Погляд твій густий
Проб'є кордон вселиючої зливи
Що нагло так і невразливо
Топила твої почуття в багні...
Та ні! Твого вогню та злива не згасила -
Згоріла в полум'ї, й безсила
Пропала на вогні. Вона сама себе спалила
Та злива що в твоїм вікні -
В душі́, здавалося, розбила...,
Розбилася ж сама як лід,
Зали́шила по собі тільки мокрий слід.
Такий ритм своєрідний... 
Дякую, що завітали
