Дід, немовби змій, шипить,
Баба ходить та мовчить,
Геть стара вже знахабніла,
Мов на старість одуріла.
Новий рік, як Новий рік,
Ледь ялинку приволік,
Посадив її в відро,
Мовби так воно й було.
Почепив вогні та зірку,
Зробив диво – не ялинку,
Було все те до ладу,
Та накликав тим біду.
Подарунки придбав в лавці,
Дуже модні бабі капці,
Мандарини, ананас,
Буде повний тут атас.
Хай скуштує все те баба,
Певно буде тому рада,
Все в торбину спакував,
Тут не довго мізкував.
Вивернув собі кожуха,
Всунув ще й під шапку вуха,
Тут буряк пішов у хід,
Винахідливий геть дід.
Писки так розмалював,
Сам себе він не впізнав,
Зробить, бабі, він сюрприз,
Дуже довгий був круїз.
Стара з ляку остовпіла,
Де взялась та клята сила,
Дід летів земля трусилась,
Ця біда йому не снилась.
– Ох старий, ти, жеребець,
Прийде зараз твій кінець,
Через ті слова медові,
Погубив дід геть підкови.
Довго в клуні він сидів,
Чим старий не догодив?
Хотів казку їй зробити,
Не хотілося вже й жити.
Мов та риба оніміла,
Геть на старість одуріла,
Ананас та модні капці,
В радість будуть чужій бабці.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/492-novorichnij-syurpriz.html
