Сталін - соліст, Горбачов на ударних,
Ленін басист, а на соло - Хрущов,
Скреготом рифи потужні гітарні
Линуть, немов з-під Пегаса підков.
"Гурт застарілий і двічі не модний, -
Скаже тінейджерів дружня юрба, -
"Вже слухачі на таке не голодні,
Сам слухай шлак цей, старий ти чурбан!
Чуєш, як в Штатах навчилися грати?
Новий фронтмен, чорношкірий співак,
Сам обира музикантів крилатих -
Лівія, той же Єгипет, Ірак."
"Класика жанру, - я б їм заперечив, -
Вічністю пахне з історії вуст",
Та недосвідченій нашій малечі
Пишна промова - мов гілочки хруст.
Скільки змінилося партій, верхівок,
Злих імператорів, мужніх вождів, -
Нашим сучасним ставали архіви,
Все, як по плану, по звичці, без див.
Війни лиш ззовні змінили обличчя,
Суть же знайома усім - до дрібниць,
Кожне наступне, новітнє сторіччя,
Пил розсипа з-під своїх колісниць.
Знову давно проговорені теми,
Кризи, що пройдені були колись,
Вирватись з кола - то спроба даремна,
Давнє з сьогоднішнім переплелись.
Все, що раніше вже кимось відкрито,
Так чи інакше - повториться знов,
Лиш новизною не будеш ти ситий,
В ній не узрівши минулого дно.
2013 р.
ID:
472640
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 15.01.2014 07:00:15
© дата внесення змiн: 15.01.2014 07:00:15
автор: Олександр Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
