22.02.2014 року
Я жив на малім контрабасі,
А він був ходок на кічман.
Наста́ла жада́на
година розпла́ти -
на правду зборо́ти обма́н.
Настала година розплати -
на правду збороти обман.
Я став кочегаром Майдану,
а він став тітушка блатний.
Я встав за свободу,
свободу останню,
а він - за рубе́ль дармовий.
Я встав за свободу останню,
він - унітаз золотий.
Злодю́ги, кати́ України,
як носить вас наша земля́?
В буржуйку я кидав кленові полі́на,
щоб жар долітав до Кремля.
В буржуйку я ки́дав полі́на,
щоб рушились мури Кремля.
Сусід по наме́ту – зам.ме́ра
з приморських, безкраїх степі́в,
мав зуб на Москву,
на Москву і прем’єра,
щоно́чі на них скреготі́в.
Мав зуб на Москву і прем’єра,
щоно́чі на них скреготі́в.
Зібра́лось студентів чима́ло,
підня́лися люди прості́.
Брехне́ю народ,
весь народ докона́ли,
дістали мажори круті.
Безправ"ям народ доконали,
дістали мажори круті.
Ми ру́шили до президента,
щоб він дав отвіт нам на то́,
а там беркутня,
і за це, і тоді я
дістав під леге́ню Блондо́.
Почув він мене́ і за це я
дістав під леге́ню Блондо.
Чи зми́є коли́сь всю цю не́чисть
пречи́ста йорданська вода́?
Лилася у воду,́
у воду дніпровську
крови́ця моя молода.
Лилась аж до Чорного моря
кровиця моя молода.
А після і хлопці відважні
безстрашно у наступ пішли.
Мене ж катували,
бандюги в муса́рні,
а потім у ліс одвезли́.
Мене ж катували в ментярні
а хлопці мої полягли.
А потім московську навалу
боро́в я на мій рідний край.
"Борись, - казав ба́тько,
мій батько - а гідність
ніко́му її не давай".
"Борися мій сину до згину,
ні крихти землі не віддай!.
Мину́ли давно ті події.
Звитягу здобули тоді.
На площі людської,
св"ятої надії
каштани цвітуть молоді.
На площах героїв Вкраїни,
каштани цвітуть молоді.
Пано́ве, шановна громадо!
З тих пір я незмінно в бою́,
хоч сила щохвилі,
щомиті втіка́є
в пробиту леге́ню мою.
А сила щохвилі втікає
в пробиту леге́ню мою.
Я був кошова́ром Майдану,
я був на посту, чотов́ий.
Подайте брати́,
ех брати́, ветерану,
подайте мідяк трудовий.
За нашу свободу останню,
пода́йте мідя́к трудовий.
Дякую сестричко!
Дякую братику!
Дякую бабцю!
Дяку.. а ти при пого́нах, чому не подаєш?
Так це ж ТИ…падлюко...?! лютий 2014 р.
Донецький варіант :
Я бив тих майдавунів диких
Анархію там зупинив
Розбив мені щелепу камінь
А молотов спину спалив..ні краще так:
Я бил тех майдаунов Диких
Анархию остановил
Разбил мою челюсть буліжник
А молотов спину спалил
Андрій Чернівець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мене, як полковника у відставці, не хвилювала і не хвилює доля міліціонера, який виконує злочинний наказ. Він не солдат у період війни, що захищає свою Батьківщину і не має вибору. Потрібно розрізняти де закон і справедливість, а де прикривання злочинців. Якщо ти маєш іншу думку ніж народ, ніж норми права, то звільняйся з міліції і стань на ту сторону, яка тобі ближча, а не використовуй можливості міліціонера на свій позазаконний розсуд, і не думай що наказ генерала чи міністра звільняє тебе від відповідальності і кари, яка обов"язково настане. Я не говорю про безкарність тих хто кидає каміння чи ще щось у міліціонерів, існує встановлений законом спосіб їх затримання і документування і в ному не передбачено ні катування, ні калічення, ні застосування зброї при значному скупченні людей без розбору. Віджповідальність завжди персональна, а не колективна.
:
