Це просто слова,
А можливо - бажання,
І пісня зовсім не нова,
Вона як завжди про кохання.
Як завжди про самотність,
І чомусь знов і знов,
Долає невтомність,
І серце все швидше рухає кров.
Швидше, ніж вітер хмаринки,
А розум кричить - СТОП!
Все голосніше - треба зупинки!
Забувши про те хто тримає наш топ.
Тримає - бо розумом гарна,
І сподобалась цим більше всього,
Та доля завжди невблаганна,
І мені не зрозуміти цього.
Не зрозуміти ніколи,
Такий вже я сам!
Долі жорстокі приколи,
А, можливо, це не подобається вам.
Не подобається - досить!
Вставляти палки в колеса,
Я просто не з тих хто попросить,
Забратися геть, бо ви як та преса.
Брехлива й дурна, що аж дістало!
Не йдіть ви вже по мені,
Чи своїх проблем вам все мало?
Бо як і я - залишитесь одні.
17.01.2014
