Привіт, і ось зустрілись знов,
Зима минула, сонце усміхнулось,
До тебе зберегла любов,
У снах до тебе я горнулась.
Твою красу, твій вічний рай,
Я не забуду – ти моє життя,
Мій любий ліс, мій рідний край,
Моя ти радість – це ж моя земля.
Ми одне ціле, нас не роз’єднати,
Як матір і її дитину,
Любов до тебе буду я плекати,
Тим почуттям не буде впину.
А, як прийде остання та хвилина,
Смерть свої руки буде простягати,
Ти пам’ятай, що я твоя дитина,
Тут біля тебе хочу спочивати.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/592-mij-lyubij-lis.html
