(Із циклу "Зошит з Майдану")
Після пекла, скаженої ночі,
Після бійні кровавих заграв...
На Майдані відкрив ранок очі
Й один одного не впізнавав.
Облиті водою, закіпчені лиця
Без страху пішли на прорив...
І падали хлопці на брук у столиці...
І «беркут» вогнем говорив.
А снайпери били без промаху, свині,
Стріляли невинних людей...
Я з жахом сприймав цей ладунок звіриний,
І сльози текли із очей.
Хто впав, хай ім'я їх надовго святиться!
За правду й свободу в краю!
Бо дух мого роду твердіший за крицю
Запалить новітню зорю!