Хочеться так побути слабкою
Без маски, бути собою, яка є,
Ранима, тендітна, близька до сліз
Та мушу тягнути життя повен віз:
І гордість, щоб додолу не впасти,
Силу, сміливість, безстрашність;
Маску для серця, тверду, камяну,
Щоб не пробили; і душу поранену.
Хочеться так побути слабкою.
Зробити це можу тільки з тобою.
Тільки з тобою єдиним легко іти
Мої сльози в росу перетворюєш ти.
У квіти вдягаєш оголену душу.
Відроджуєш мрії із попелу, й на сушу
З бездонного дна дістаєш кохання
Ти - моя сила, та між нами мовчання.
Прірва між нами, сформована кармою,
Жарти богів. А може це кара? -
Доля тебе в мене украла…
І хочеться так побути слабкою,
Та лише у снах я поруч з тобою.
Чудовий твір! 
