Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Лівобережна: Сожаления горький дым - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ гостя, 23.04.2014 - 21:12
ми всі за чимось жаліємо...жаліємо...та чи маючи новий вибір...чи не вчинили б ми так само?..чи не вибрали б ми ті самі дороги?...от в чому парадокс...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вже декілька разів пішла, скажімо так, слизькою дорогою над прірвою... наважитися - невимовно важко... іти - лячно... і захоплююче!!! Чи стала від того щасливішою? Жити стало цікавіше... Якщо іти понад прірвою... Але я ще ні разу не наважувалася СТРИБНУТИ. Тому не знаю, чи є в мене крила. Чи може мені було призначення - розбитися. Не знаю...
Владимир Зозуля, 22.04.2014 - 20:25
да, мы все сожалеем о чем то, каждый о своем и каждый по своему. и чем старше становимся тем этих сожалений больше. твои Ир,не самые страшные и это утешает как то и потом они стихотворны,а это плюс,ведь выплеснув их на бумагу ты почти избавилась от них, вздохни с облегчением и улыбнись.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так и делаю, милый! "Что нам прикосновенья невозможность? И впредь Окрылённая нежность будет души нам греть..." Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
платимо, але тримаємося, бо надія завжи є...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іноді відстань тільки підсилює почуття...
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нічого, ми ж уміємо крізь сльози усміхатися!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую... кожне слово співчуття - цінне.
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Любушка! Пусть будет мирной твоя весна!
Любов Ігнатова, 22.04.2014 - 08:26
Сожаления горький дымВ горле комом стоит щемящим ... Стало небо совсем седым И каким-то ненастоящим ... На салфетке - стихи без рифм, Позволяют собраться с силой ... Расставаний мы не хотим, Но и вместе не быть нам, милый ... Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так точно ти все передала... отой стан неможливості бути... але безмірно хотіти... і вилити все в рими... Все правильно!
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...и хочется, чтобы не напрасно...
Лавинюкова Тетяна, 22.04.2014 - 00:10
Ириночка, вот так начинается новый день - такой красивой, щемящей грустью... Но "эта встреча" очень нужна им обоим, я, как всегда, в этом не сомневаюсь - ничего не бывает случайного... Доброй Вам ночи и прекрасного весеннего утра - уже сегодняшнего
Ірина Лівобережна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Таня, за такое тёплое пожелание... Пусть ваше утро, и этот день, будут тёплым и ясным!
|
|
|