Сунуть кляті москалі,
Немає їм віри,
Вже воює баба в сні,
Дід готовить вили.
Боронити рідний край,
Це не бабське діло,
– Вставай, діду, не дрімай, –
В голові кипіло.
– Пам’ятаєш ті часи,
Як йшов у атаку,
Замітав ворог сліди,
Клятий з переляку.
З бою винесла тебе,
Мов та воїн Ксена,
Швидко час, діду, пливе,
Ще в очах та сцена.
Вижили і ти і я,
Ворога здолали,
Ворог нам вже не рідня,
Віру в бруд втоптали.
Купи, діду, кулемет,
Ще й патронів віз,
Не підуть кляті вперед,
Не побачать сліз.
Боронити будем край,
Та свою земельку,
Чуєш, діду, не дрімай,
Закриємо їм пельку!
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/660-sunut-klyati-moskali.html
Звідки така ненависть??? І про який це час говориться" – Пам’ятаєш ті часи,
Як йшов у атаку,
Замітав ворог сліди,
Клятий з переляку". І якого ворога здолали ?"Вижили і ти і я,
Ворога здолали,
Ворог нам вже не рідня,
Віру в бруд втоптали."
Антоніна Грицаюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згадуються роки з фашистськими загарбниками! А тепер старенькі люди не розуміють чому ті з ким йшли пліч опліч стали їм ворогами?! Страшне сьогодення! Дякую за коментар!