Ниська був сум, холод, вітер і сірий дощ,
Ниська мені, боліла душа.
Ниська шукав, тебе, на перехрестях площ,
Лиш перша тиша душу знайшла...
Ниська була злива і холодна зима,
Ниська мороз виїв все живе.
Ниська знов крига смутком серце обійма
І вітер на шмаття душу рве...
Ниська здавалось не бути теплій весні,
Ниська замовк-оглох цілий світ.
Ниська самотність роз'їла серце мені,
Бо сум увійшов вже у зеніт...
*Ниська - нині