Ти знаєш: напевне я вкрай жахлива людина.
В мені егоїзму як в небі ясному зірок.
Я наполягаю на тім, що я не половина,
Я - ціле. І я в цьому певна до мозку кісток.
І, мабуть, зі мною нестерпно на довго залишитись,
Бо все хочу бачити тільки завершено цілим.
Бо саме таким досконалим був задум Всевишнього,
Та ми на вершині утриматися не зуміли.
Ти знаєш: напевне я часто буваю диктатором,
І хочу, щоб пил моїх слів всі приймали за істину.
Я геть не мирюся з брехнею й болючими втратами,
Та гарно ладнаю з такими ж, як я, егоїстами.
Тож вибач. Кому я крім себе самої потрібна?
Собі ж я потрібна, без сумнівів, тільки такою.
Ти кажеш, що я тобі стала уже майже рідна.
Та ось я яка. Що ти скажеш тепер? Ти зі мною?
13.05.2014
А героїня твору ж просто людина справедливості, вірності, любові, але на фоні інших комусь може здатись егоїстичною ... ну що ж, якщо позитивні риси тепер егоїзм, то нехай так
Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розумний егоїзм явище позитивне, але Ви дуже гарно підмітили: "на фоні інших" може виглядати досить контрастно.
Дякую, що завітали
