В хаосі перевернутім буття
Людської справедливості невідповідність;
Шаленства в зненависть злиття
Тональностей життя невірогідність.
Таким цей світ постав
Творця перед очима,
Того ніхто не ждав,
та дійсність уже зрима.
Хто тому раду дасть,
Що неминучістю буденне?
Це карти програної масть –
Не збудеться вже сокровенне.
Лише хаос! І світ у замішанні
Конвульсії гниття переживає.
Як компас-покази чотиригранні
У безвість вседозволеності вирушає.
Не заспокоюйте себе скептично,
Бо в царстві тьми просвітлення не буде.
Скінчиться вік в упертості трагічно,
У занечуленні дрімають люди.
В хаос, як в результат буття
Усе сотворене раптовістю ввергнеться,
Де з-під уламків чути прокляття,
Вселенна від побаченого содрогнеться.
Та не здригнеться тільки зло наперекір,
одержавши все те, чого хотіло.
Не віднайдеться милості ні на позір,
Усе у безвість, в невагомість відлетіло.
Не полінуйтеся себе уявою навчити,
Щоб мурашки побігли поза спину.
Ще спробуйте до цього долучити
Додекафонію, що лине безупину.
Вже по поличках все розкладено, та як
Навчити людство в вірі пробувати?
Напевно час іще не вийшов, позаяк,
Ніхто в упертості не хоче програвати.
Із світу в світ, із покоління в покоління
Звучить пересторога, мов сирена.
На те Господнє є благовоління,
Щоб світ цей не постав, як бойова арена.
