Як не мовлячи ти глянеш
Відкажу не посміхнусь
Ні троянд моїх не тямиш
Яж забути не навчусь
Передати тобі б чисто
З того часу всі думки
Ні це лишнє знов просити
Хоч торкнутись до руки
Де ті спогади чудові
І в тобі вони живуть
Ні в яких випадках долі
Я в те вірив не пройдуть
Ще так рідна а далека
І не мовлячи стоїш
Ні колись була ти інша
Та подобалась найбільш
Я за нею рік сумую
Бороню її в душі
Ні це я тебе цілую
Мабуть в кожному вірші
