не розказуй мені казок,
всі їх знаю я з дитинства.
я не граю давно в ляльок,
не чекаю на красеня-принца.
не показуй мені зірки,
не для мене вони на небі.
ти не ставиш над і крапки,
то чому ж мені це треба?
я благаю, не обіймай,
не цілуй, наче я та єдина.
це ілюзія схожа на рай,
та насправді моя домовина.
відпусти мене, не тримай,
бо не можу залежно так жити.
це ілюзія схожа на рай.
але з двох лише я вмію любити.
