Сидить ворона на стовпі, –
«Подивіться геть усі,
Я поважна старожила,
Є ще в крилах в мене сила.
Де захочу там літаю,
З ким дружити сама знаю,
Друг у мене старий крук,
Чую крил його я звук».
Так сиділа вихвалялась,
Для орла в лапи попалась, –
«Схаменись, шановний, годі,
Тобі стану у пригоді».
– «Ти стара та знахабніла,
Скажу правду ще й брехлива,
Щоб була не вихвалялась,
Мені б в лапи не попалась.
Я орел – могучий птах,
Молодий ще не в літах,
Не люблю хвальків тут крапка,
Хоч худа, ти геть не гладка.
Але все ж таки це м'ясо»,
Пообідав орел ласо,
Тільки пір’я розлетілось,
Лихо їй навіть не снилось.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/759-vikhvalyaetsya-vorona.html
